Автобус для мам

Слово «МАМА» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка, гладить по голівці дитину рідна рука.

Із букви – краплинки та звука – сльозинки народиться одного дня на світ святе слово «МАМА», мовлене устами янголятка і осяє хату. Тільки не дано нам запам'ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мати.

Чи є у світі що світліше, як мамині очі,

Що все зорять за дітьми і вдень, і серед ночі?

Чи є в світі що миліше, як мамині руки,

Що працюють для дитини щиро, без принуки?

Чи є в світі що щиріше, як серденько мами,

Яке б'ється для дитини  днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче, як мама кохана,

Що трудиться для дитини  до ночі від  рання?

Вона посварить й покарає, і приголубить над усе.

І кожен матінку чекає — вона гостинець принесе.

Вона нас всіх за руку в школу колись уперше привела,

Ясну усмішку світанкову нам на дорогу всім дала.

Святішого нема мені, ніж добрі напуття;

Уроки перші мамині — вони на все життя.

У другу неділю травня, традиційно,  на Україні святкують День матері. Наш клас вирішив організувати свято для мам міста. Але як це зробити?

Якщо організувати концерт у гімназії  – то всі матері не зможуть прийти, звичайно, через свої домашні клопоти. І ми знайшли креативний вихід з цієї ситуації. Оскільки всі ж їздять у громадському транспорті, то найкращим шляхом для привітань – було прикрасити міський автобус. Ми домовилися зустрітися у суботу перед святом. З собою прихопили квитки-листівки, які ми напередодні зробили на уроках інформатики – їх роздавали кожному пасажиру. Також взяли плакати, кольорові стрічки та власноруч виготовлені відкритки.  Ми довго приводили до ладу автобус  по тематиці події. Вийшло чудово! Транспорт був готовий до проїзду . Окрім цього ми роздавали листівки у церкві після Літургії та у крамницях. Ми сфотографувалися напам’ять про таку подію. Цілий день автобус їздив по місту, ми любувалися ним, а потім оцінювали фотографії, зроблені вдень. Мені, здається, що ми змогли підняти настрій нашим найдорожчим і не тільки. Нас тішить, що ми спромоглись додати краплинку радості жителям нашого рідного міста.

Андрій Сендзюк, учень 2-А класу Заліщицької державної гімназії