Мене звати
Віра. Мені 12 років. Мені завжди подобалася музика. У 2 класі я вирішила піти у
музичну школу по класу фортепіано. Мої рідні підтримали цю ідею. Спочатку я
проявляла інтерес, але був і такий період (це тривало близько двох тижнів), що
я зовсім не хотіла займатися. Як завжди на допомогу прийшли мої рідні – бабуся,
мама та тато. Вони мені пояснили, що так не можна. В першу чергу я підведу свого
учителя – Галину Казимирівну і, зрештою, саму себе. З того часу я серйозно
взялася до праці. На наступний рік( я була у 2 класі) мені запропонували
поїхати на конкурс. Я згодилась, оскільки це дало мені можливість побачити
інших учасників, відчути їх рівень, знати до чого потрібно прагнути.
Перший
конкурс був фортепіанним конкурсом імені
Миколи Лисенка. Я не отримала ніякого призу,
але я зрозуміла, що не можна здаватися і слід продовжувати працювати,
щоб досягти вагомих результатів.
Загалом я узяла
участь у п’ятьох конкурсах і отримала
дипломи: Надію Конкурсу, диплом третього ступеня та два другого.
Я дуже
задоволена собою.
Вже відчутно,
як мій рівень росте.
Але нічого
цього б не було, якби не підтримка моїх рідних, титанічна праця мого наставника
та моя.
І ось цього
року, 25 квітня відбувся мій сольний концерт у музичній школі. Мені аплодували,
викликали на біс. Приємно, що мене прийшли підтримати мої однокласники, друзі,
рідні.
Думаю вам не
буде дивно, якщо я скажу, що пов’яжу своє життя з музикою JJJ
Ніколи не здавайтесь!
Коцюбійчук
Віра
Немає коментарів:
Дописати коментар