День кібербезпеки KPMG Global Cyber Day 2026

 Сьогодні, 23 жовтня, разом з учнями мали можливість долучитися до освітнього вебінару в межах щорічного Дня кібербезпеки KPMG Global Cyber Day 2026, організованого Державною службою якості освіти України спільно з компанією KPMG в Україні.

Під час онлайн-сесії діти поглибили свої знання про безпеку в цифровому середовищі, захист персональних даних, цифрового сліду та облікових записів. Особливу увагу було приділено протидії онлайн-шахрайству й кібербулінгу, безпечній поведінці в соціальних мережах та онлайн-іграх, а також ризикам, пов’язаним зі штучним інтелектом, діпфейками й дезінформацією.

Такі заходи допомагають учням формувати важливі навички цифрової грамотності, критичного мислення та відповідального користування сучасними технологіями, що є надзвичайно актуальним у сучасному світі.

Читаємо, обираємо, ділимося враженнями!

 У нашій гімназійній бібліотеці є чимало цікавих книжок, а учні з нетерпінням чекають на поповнення фонду сучасними книжковими новинками. Нещодавно діти мали чудову нагоду ознайомитися з різноманітними журналами англійською мовою. Кожен міг обрати видання відповідно до власних інтересів, узяти його додому, почитати, обмінятися з друзями та поділитися враженнями. Адже читання — це не лише нові знання, а й можливість відкривати світ, розвивати мовні навички та знаходити нові захоплення!

Незабутня подорож у серце Карпат

17–18 жовтня ми вирушили у незабутню дводенну подорож до мальовничих Карпат. На нас чекали цікаві екскурсії, неймовірні краєвиди, зустрічі з тваринами, історичні пам’ятки та, звичайно ж, море позитивних емоцій. Ця поїздка стала справжньою пригодою, яка подарувала нам безліч яскравих спогадів.

День перший: дельфіни, Тустань та неймовірні краєвиди

Наш перший день розпочався з відвідування дельфінарію у Трускавці. На нас чекала чудова вистава, яка захопила і дітей, і дорослих. Дельфіни дивували своєю спритністю: вони танцювали, стрибали, виконували різноманітні трюки та навіть «співали». Спостерігати за цими розумними й доброзичливими тваринами було надзвичайно цікаво.

Не менш приємною частиною стала можливість поспостерігати за морськими котиками. Їхні кумедні рухи та поведінка викликали щирі усмішки й захоплення. Відвідування дельфінарію принесло нам величезне задоволення і стало чудовим початком нашої мандрівки.

Та на цьому пригоди не закінчувалися. Ми вирушили далі — до одного з найвідоміших історичних місць Карпат — заповідника «Тустань».

Тустань — це унікальна пам’ятка історії, археології, архітектури та природи. Колись серед величних скель височіла дерев’яна фортеця, яка відігравала важливу оборонну роль. Сьогодні від неї залишилися величезні скелі з видовбаними в камені пазами та заглибленнями, за якими можна уявити, якою була давня фортеця. Сам заповідник створений для збереження та популяризації цієї унікальної культурної спадщини.

Нам надзвичайно пощастило з погодою. Сонце, свіже гірське повітря та чисте блакитне небо створювали ідеальні умови для прогулянки. Навколо відкривалися неймовірні карпатські краєвиди: зелені схили, могутні скелі, ліси та далекі гірські вершини. Хотілося зупинятися майже на кожному кроці, щоб зробити фотографію й назавжди зберегти цю красу.

Особливе враження справила історія Тустані. Дивлячись на величезні кам’яні брили, ми намагалися уявити, як багато століть тому тут жили люди, будували укріплення та захищали ці землі. Це місце дозволило нам не лише милуватися природою, а й буквально доторкнутися до історії.

Після насиченого дня ми вирушили до затишного готелю. Там змогли відпочити, поспілкуватися, поділитися враженнями та набратися сил перед наступним днем нашої карпатської пригоди.

День другий: Шипіт, Синевир і зустріч із ведмедями

Наступного ранку ми прокинулися з новими силами та продовжили нашу мандрівку. Попереду на нас чекали ще більш дивовижні місця.

Першою зупинкою став мальовничий водоспад Шипіт. Серед лісу, каміння та зелені гір водоспад створював особливу атмосферу. Вода стрімко спадала вниз, утворюючи шум, який гармонійно поєднувався зі звуками карпатської природи. Ми милувалися красою водоспаду, фотографувалися та просто насолоджувалися свіжим гірським повітрям.

Далі наша подорож продовжилася до справжньої перлини Карпат — озера Синевир. Воно розташоване серед мальовничих гір Національного природного парку «Синевир» — одного з найцінніших природних куточків українських Карпат.

Синевир вразив нас своєю красою та спокоєм. Гори, вкриті густими лісами, чисте повітря, блакитна вода та велична природа навколо створювали незабутню картину. Здавалося, що ми потрапили у казку. Хотілося просто стояти, дивитися на цю красу і запам’ятати кожну мить.

Особливо цікавою стала поїздка до Реабілітаційного центру бурого ведмедя. Тут у природному для них середовищі живуть ведмеді, які раніше постраждали від жорстокого поводження або утримувалися в неналежних умовах. Центр працює на території Національного природного парку «Синевир», а його територія займає близько 12 гектарів лісу. Для тварин створені умови, максимально наближені до природних: є ліс, водойми, басейни та барлоги.

Спостерігати за ведмедями було надзвичайно цікаво. У кожного з них свій характер і своя історія. Найбільше вразило те, що працівники центру роблять усе можливе, щоб тварини могли жити спокійно та поступово повертали свої природні навички. Після цієї зустрічі ми ще більше усвідомили, наскільки важливо берегти природу та відповідально ставитися до тварин.

Подорож, яку хочеться повторити

Два дні промайнули дуже швидко. На нас чекали мальовничі гори, історичні пам’ятки, водоспад, озеро, дивовижні тварини та безліч позитивних емоцій. А найголовніше — ми провели цей час разом, багато спілкувалися, сміялися, фотографувалися та створювали спільні спогади.

Карпати зустріли нас чудовою погодою, неймовірною природою та особливою атмосферою. Кожне місце, яке ми відвідали, залишило свій слід у нашій пам’яті.

Повертаючись додому, ми були втомлені, але надзвичайно щасливі. У кожного залишилися сотні фотографій, десятки яскравих вражень і безліч історій, якими хотілося ділитися ще довго.

Окремо хочеться подякувати нашим водіям — справжнім майстрам своєї справи. Упродовж усієї подорожі вони професійно та впевнено долали карпатські дороги, забезпечуючи нам комфорт і безпеку. Завдяки їхній майстерності ми могли спокійно милуватися чудовими краєвидами, спілкуватися, відпочивати та насолоджуватися кожною хвилиною подорожі. Щиро дякуємо за вашу відповідальність, уважність, терпіння та чудову роботу!

Ця подорож стала для нас не просто екскурсією, а справжньою пригодою — подорожжю, яку ми ще довго згадуватимемо з усмішкою та теплом у серці.

День здорового харчування

16 жовтня, у Всесвітній день здорового харчування, психолог разом із класним керівником провели з учнями цікаву та пізнавальну бесіду про здорове харчування.

Разом обговорили, як харчуються діти вдома, які продукти найчастіше вживають, що є корисним для організму та від яких харчових звичок варто відмовитися. Говорили про важливість різноманітного та збалансованого раціону, достатнього вживання води, овочів і фруктів та про те, що правильне харчування є важливою складовою здорового способу життя.

Особливо цікаво пройшли вікторини та тематичні квести. Учні активно долучалися до обговорення, відповідали на запитання, висловлювали власні думки та ділилися щоденними харчовими звичками.

Зустріч була не лише пізнавальною, а й дуже цікавою та позитивною. Адже здорове харчування — це не суворі обмеження, а щоденний вибір на користь власного здоров’я!

Бережімо воду – бережімо життя!

Провели з учнями пізнавальний урок, присвячений бережному ставленню до води та її значенню для життя людини і природи.

Розпочали з простого запитання: «Що ви знаєте про воду і чому вона така важлива?» Діти активно долучалися до обговорення, висловлювали власні думки, наводили приклади з повсякденного життя та разом шукали відповіді на важливе запитання: як кожен із нас може берегти воду?

Говорили про прості, але важливі речі: не залишати відкритим кран, економно використовувати воду, не забруднювати водойми, дбати про природу та відповідально ставитися до її ресурсів.

Найцінніше – учні не просто слухали, а міркували, радили, пропонували власні рішення та усвідомлювали свою відповідальність.

Адже турбота про воду починається з кожного з нас.
Бережімо воду сьогодні - щоб вона була завтра! 

 

Перше жовтня

 

Сьогодні учні 4-А гімназійного класу провели для гімназистів особливий захід, присвячений Дню захисників і захисниць України, Покрові Пресвятої Богородиці та Дню українського козацтва, які ми відзначаємо 1 жовтня.

До святкового заходу долучилися батьки учнів, адже патріотичне виховання починається з родини, з поваги до своєї історії, культури та людей, які захищають Україну.

Під час свята діти говорили про патріотизм, мужність, відвагу та любов до Батьківщини, згадували славних українських козаків, героїв Української повстанської армії та сучасних захисників і захисниць України, які щодня боронять нашу державу.

Юні учасники декламували вірші, співали патріотичні пісні, танцювали, створюючи атмосферу єдності, гордості та любові до України. У кожному виступі звучала щира вдячність тим, хто в різні часи виборював і продовжує виборювати свободу нашої держави.

Особливо символічно, що поруч із дітьми були їхні батьки — люди, які підтримують своїх дітей і разом із ними творять атмосферу української родини, у якій шанують пам’ять, цінують свободу та вірять у Перемогу.

Пам’ятаємо тих, хто боронив Україну. Шануємо тих, хто захищає її сьогодні. Виховуємо покоління, яке любитиме свою країну і берегтиме її майбутнє.

Нехай у серцях наших дітей завжди живуть гордість за Україну, повага до її героїв і віра в мирне та щасливе майбутнє!

Благодійний ярмарок-розпродаж

 

Осінь щедро дарує нам свої барви, дари садів і городів, а ще – чудові можливості творити добро разом. Саме таким теплим і незабутнім став щорічний благодійний осінній ярмарок у нашій гімназії.

З самого ранку шкільне подвір’я наповнилося ароматами свіжої випічки, домашніх смаколиків, фруктів та інших ласощів, які з любов’ю підготували учні разом зі своїми батьками.

 Ярмарок став не лише чудовою нагодою для спілкування та відпочинку, а й важливою благодійною справою. Кожен придбаний смаколик був маленьким внеском у велику добру справу. Усі виручені кошти буде передано на потреби Збройних Сил України, адже сьогодні надзвичайно важливо підтримувати наших захисників і захисниць.

Кожен стіл вражав різноманіттям, яскравим оформленням та творчим підходом. Веселі пісні створювали святкову атмосферу, а дитячий сміх і щирі усмішки дарували гарний настрій усім присутнім.

Для мене цей ярмарок особливий ще й тому, що цьогоріч він став першим у ролі класного керівника мого нового 4-А класу. Щиро дякую батькам і дітям за активність, підтримку, небайдужість та допомогу в організації цього чудового свята. Ваша згуртованість, відповідальність і готовність долучатися до добрих справ вкотре доводять, що разом ми можемо зробити дуже багато.

Нехай такі заходи й надалі об’єднують нашу гімназійну родину, навчають дітей милосердя, взаємодопомоги та любові до рідної країни. Адже добро, створене спільними зусиллями, завжди повертається сторицею.

Спорт, єдність, благодійність та пам’ять

 

Новий клас, нові знайомства, нові враження

 Початок нового навчального року завжди приносить хвилювання, очікування та нові можливості. Для мене цей вересень став особливим, адже цьогоріч я випустила свій 11 клас і розпочала новий етап педагогічної діяльності.

Зазвичай після випуску старшокласників класний керівник набирає перший гімназійний клас. Проте цього року доля розпорядилася інакше – я стала класним керівником учнів 4-гімназійного класу. Це новий колектив, нові характери та нові історії, які ми будемо писати разом.

1 вересня діти прийшли до школи з усмішками, гарним настроєм та щирим бажанням розпочати навчання. Для багатьох із них я стала не лише вчителем математики та інформатики, а й класним керівником. Перші знайомства, перші розмови, перші спільні моменти допомогли нам зробити крок назустріч одне одному та закласти основу для майбутньої співпраці.

Непомітно добіг до кінця перший навчальний тиждень. Він був наповнений новими враженнями, відкриттями та знайомствами. Учні поступово звикають до нового розкладу, навчальних предметів та шкільного ритму життя. А я маю чудову нагоду краще пізнати кожну дитину, її інтереси, захоплення та мрії.

Приємно відзначити, що, як і в багатьох школах України, у нашому навчальному закладі велика увага приділяється організації якісного та корисного харчування учнів. Діти із задоволенням відвідують їдальню, а позитивні враження від шкільного життя складаються не лише з уроків, а й із комфортних умов перебування в школі.

Попереду на нас чекає багато цікавого: нові знання, проєкти, екскурсії, свята та спільні досягнення. Вірю, що цей навчальний рік стане для нашого класу роком дружби, взаєморозуміння та успіхів.

Нехай перші кроки нового шкільного шляху стануть початком великої та цікавої подорожі, яку ми пройдемо разом!

Історія українського прапора

Коротка історія українського прапора

Синій і золотий мають давню традицію. Поєднання цих кольорів простежується в українській геральдиці протягом століть. Зокрема, історичний символ Руського королівства — золотий лев на синьому полі — став одним із важливих джерел традиції синього й жовтого кольорів.

Козацька доба. У XVII–XVIII століттях серед козацьких знамен поширювалися блакитні полотнища із золотими або жовтими хрестами, зорями, зброєю, постатями святих та іншими символами. Тобто знайоме нам поєднання кольорів існувало задовго до появи сучасного двосмугового прапора.

1848 рік — ключова дата. Під час європейської «Весни народів» синій та жовтий утвердилися як національні кольори українців Галичини. У червні 1848 року двоколірний прапор підняли над Львівською ратушею. Саме від цього періоду можна говорити про становлення синьо-жовтого стяга як модерного українського національного символу.

1917–1921 роки — прапор української державності. Під час Української революції синьо-жовті прапори масово з’являлися на українських маніфестаціях, військових частинах і державних установах. У період УНР синьо-жовтий стяг став державним символом. У 1918 році українські прапори піднімали й на кораблях Чорноморського флоту. Синьо-жовті барви використовували Українська Держава Павла Скоропадського, Директорія УНР та ЗУНР.

Радянський період. Синьо-жовтий прапор був забороненим символом, але українці продовжували його піднімати — нерідко ризикуючи свободою. Наприклад, 1 травня 1966 року Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили синьо-жовтий прапор над Київським інститутом народного господарства. 22 січня 1973 року учасники підпільної групи у Чорткові вивісили чотири українські прапори.

1989–1991 роки — повернення прапора. У 1989–1990 роках синьо-жовті стяги дедалі частіше з'являлися на мітингах і над міськими радами. 24 липня 1990 року прапор урочисто підняли над Київською міською радою. А 4 вересня 1991 року, після проголошення незалежності, синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України.

28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України: дві рівні горизонтальні смуги — синя зверху, жовта знизу, пропорції полотнища 2:3.