З Різдвом Христовим

 

Сполохане Різдво присіло на порозі,

Постукало в вікно: відчинять там чи ні?

Бо чує, що його зустріть тепер не в змозі,

Що час не для гулянь й не хочеться куті...

Сполохане Різдво не йшло - таки чекало,

Що пригадає люд, для чого їм дано.

Людське земне єство до Бога призивало:

Не для потіхи час, та час творить добро!

Тож досить вже вагань: доречно - не доречно...

Господь прийде до всіх на фронті і в тилу!

І навіть там, де є наразі небезпечно,

Впускайте дух Різдва й молітеся Христу.

Різдво не просить страв і не на блиск чекає.

Солдата обійме й пригріє сироту.

Дасть крила тим, кого надія не лишає.

Й помолиться за тих, хто вже навік заснув.

Співаймо коляду і в радості й крізь сльози:

Хай світло у душі здолає темінь зла!

І хоч диктує час невтішні нам прогнози,

Та Бог на поміч шле Спасителя-Христа!