Небеса блакитні сяють з глибини,
А пшеничні й житні мерехтять лани.
Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива
Це знамено рідне - злото й синєва.
Прапор наш, як літо, в сонці майорить,
По долині - жито, по горі - блакить.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар