Що то, діти за країна – Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії, Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають І свого не віддадуть.
У якій іще країні Так земля родить охоче?
Наче пісня солов’їна – Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини, Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино, Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога, Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу, Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна, Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!
Немає коментарів:
Дописати коментар