Осінь

Багряна осінь красить клени,

У золото вбира поля.

І гарно, ніби наречена,

Багрянцем міниться земля.

Запахла осінь в'ялим тю­тюном,

Та яблуками, та тонким туманом.

І свіжі айстри над піском рум'яним

Зоріють за відчиненим вікном

Осіннє сонце гріє тихо й лагідно-

Такий прозорий, незвичайний день!

На вітті глоду червоніють ягоди,

І ронить листя ясно-жовтий клен.