КРОКС

Я дуже люблю пізнавати щось нове та займатися спортом і мені було приємно, коли запропонували готуватися до КРОКСу. Насамперед  поясню, що таке КРОКС.

 Сама назва розшифровується як  культурні, розумні, організовані, кмітливі, спритні.

Отже, як ви вже зрозуміли, це спортивно-інтелектуальні змагання. Конкурси у цих змаганнях доволі незвичні. Учасники “на око” визначають об’єм коробок, відраховують секунди, а потім порівнюють із реальними показниками, а ще на швидкість зав’язують вузли. Також є ще такі конкурси, як: біг на трьох ногах, «Вежа», «Обруч-м'яч», «Спритність», «Організованість».

Підготовка до цих змагань тривала близько 2 місяців.

І ось наступив той день, коли ми виїхали на змагання. КРОКС проводився в Тернополі. Отже, нас завчасно попередили, коли нам потрібно бути на автобусній. Придбавши білети, учасники розсілися по місцях. Дорога була довга, але нам було весело, оскільки ми розповідали історії один одному. Учасники  так захопилися, що навіть не помітили, як приїхали у Тернопіль. Нас зустрів організатор, і ми пройшли за ним до того місця, де мали б проживати. Поселили нас у школі-інтернат для дітей з вадами слуху. Дівчат та хлопців розселили у різні спальні. Зайшовши в кімнати, ми помітили, що тут було охайно та тепло. Заселившись, поснідавши та одягнувшись у спортивну форму, наші команди( до речі, команд було дві. Це «Galaxy»(команда мого 3-А класу та «Made In Ukraine») рушили у спортзал, у якому повинні були відбуватися змагання. Ми зайшли у зал. Поруч із нами було багато команд. Почалося відкриття 15-ї річниці КРОКСу. Як завжди, спочатку нас привітали, розповіли про КРОКС. Учасниками були учні від 4 по 11 клас. Буквально за 20хв розпочалися змагання, а саме конкурс «Україна». Після цього почалася особиста першість – це коли учасники грають самі за себе. Нас розсадили таким чином, щоб за одним столом не сиділи представники однієї команди. Було багато завдань, такі як: «Чайнворд», «Окомір», «Кросворд», «Вежа», «Вузли» та багато інших інтелектуальних та спортивних. Пізніше почалися командні змагання. Команда повинна складатися з 7 чоловік, з яких 5 змагаються, а 2 беруть на себе роль судді. У командних змагання було також багато спортивних та інтелектуальних змагань. Вони були практично схожі з особистими, лиш додалася «Організованість», «Спритність» та «Сила». Було цікаво та захоплююче! Цей день змагань підходив до кінця. Ми повечеряли та поїхали у місто на маршрутці, щоб трішки відпочити від навантаження. Вечірній Тернопіль чимось нагадує Львів. Куди не глянь, всюди чисто, аж око радує! Отже, ми направилися у пі церію. Перед входом, на площі стояли музиканти. Вони грали дуже класну мелодію! Усім сподобалося! Після піцерії ми направилися назад у школу-інтернат і, потомлені, заснули.

День 2.

Прокинулися ми рано, оскільки нас чекав попереду важких та насичений день. Поснідавши, одягнувшись та почистивши зуби, команди рушили змагатися. Сьогодні розпочинали ми з дуетів, які повинні були складатися з одного хлопчика та однієї дівчинки, але дуетів від команди могло бути кілька. Тут також були інтелектуальні та спортивні змагання, такі як: «Кросворд», «Музична вікторина», «Флора та фауна», «Біг у три ноги», «Сила» та інші. Всі команди справлялися чудово! Далі у нас відбувся конкурс під назвою «Що? Де? Коли?».

Ми на спеціальних бланках писали відповіді та приносили до столу, на якому перевіряли їх. Упевнившись, що всі команди здали бланки, нам оголошували правильну відповідь. У цьому конкурсі було 3 тури з коротенькими перервами.  Ми пішли обідати. У їдальні готували досить смачно. Після ситного обіду ми повернулися до спортзалу, де розпочався наступний конкурс під назвою «Інтелектуальна мішень». Кожна команда по черзі кидала дротиком у велику мішень з позначками 1,2,3,4,5 та В. Це були рівні складності. 1 – найскладніший, 2 – тобі обирають сектор запитання ведучі, 3 – середній рівень складності, 4 – легкий рівень складності, 5 – найлегший рівень складності. При попаданні у сектор «В» або у центр мішені ви мали право на вибір сектору. Після цього нам зачитували запитання. Учасник, який кидав і не знав відповіді, мав можливість звернутися до команди. Було цікаво! Після цієї гри ми пішли вечеряти. Цей день також підійшов до кінця. Але нам не спалося. Ми веселилися у кімнаті хлопців. Потому ми перемістилися на диван, який був у коридорі. До речі, він був дуже зручний. Я з Настею була відійшла на хвилинку. А коли ми повернулися, то помітили, що поруч з нашими учасниками є й інші. Я підійшла. Перший, з ким я познайомилася, був Василь. На перший погляд дуже приємна людина. Наступними були Тарас та Вадим. З ними було приємно спілкуватися. Трохи згодом ми познайомилися із ще одною учасницею, яку звали Інесса. Вони були з 10 та 11 класу. Ми досить довго з ними розмовляли, ділилися враженнями, розповідали про себе, свої навчальні заклади, своїх однокласників.

День 3.

Я прокинулася швидше всіх, оскільки бігаю зранку і звикла до такого режиму. Щоб не розбудити дівчат, я тихо взяла речі та почала переодягатися. Після мене прокинулася Оксанка, а згодом і всі інші. Ми склали сумки та забрали всі речі, оскільки учасники уже виселялися. Останній день змагань проводився у театрі «Перемога». Щоб до нього дістатися, потрібно було сідати на маршрутку, що ми і зробили. Наші команди зайшли у приміщення, та направилися у зал. Сьогодні у нас не буде спортивних змагань, тільки інтелектуальні. Отже, перший конкурс називався «Ерудит». У театрі були уже не столи, а ряди. Отже, нас розсадили таким чином, щоб учасники з однієї команди  не сиділа за одним рядом. Перший етап цього конкурсу мав назву «Україна».  Було 15 цікавих питань про нашу державу та її мешканців. У наступний тур пройшли учасники, які набрали 7 та більше правильних відповідей. Наступний етап мав назву «Цивілізація». Тут було 10 запитань, але уже про весь світ. У наступний тур пройшло 5 учасників. І як мені було приємно, коли Андрій Сендзюк(учасник нашої команди під назвою «Galaxy») пройшов у останній, 3 тур! Цей тур поділили на 4 етапи, учасник, який набере найменше балів за один етап, вибуває. Отже, наш Андрій зайняв 3 місце, серед яких були 8, 9, 10, 11-класники! Після невеличкої перерви розпочався конкурс під назвою «Бізнес-шоу». Суть цієї гри складалася в тому, щоб придбати питання та відповісти на нього. Якщо ж  команда не дала правильної відповіді, то у неї забирають кошти, за які вона придбала питання і можливість відповідати мають інші команди. Ті команди, які відповіли правильно, розподіляють призовий фонд питання між собою (порівно). Якщо ж команда відповіла правильно, то їй повертають гроші, за які вона придбала питання і ще додають призовий фонд.

Ось підійшов до завершення наш конкурс КРОКС. Всі з нетерпінням цього чекали. Нагороджували кожну команду, кого подякою, а кого кубком. А ще на додачу до цього нам дарували літературу, яка в подальшому житті нам знадобиться. Після нагородження ми направилися до автобусної, бо час вже нам їхати додому.

Я ніколи не забуду ці захоплюючі дні у компанії своїх друзів та наставників заступника директора та учителя історії Василя Григоровича Дякова та педагога-організатора Гнатюк Любов Михайлівни! Адже це було неймовірно цікаво та пізнаваюче! Щиро вдячні гімназії за організацію та підтримку.

Учениця 3(7)-А класу

 Заліщицької державної гімназії                                                    Коцюбійчук Віра