Люби природу не як символ душі своєї, люби природу не для себе, люби для неї(М. Рильський)

Ми живемо в епоху бурхливого розвитку цивілізації. Небаченими досі швидкими темпами йде зростання великих та малих міст, розширюється промислове будівництво, збільшується кількість населення, зростає експлуатація всіх природних ресурсів. У зв'язку з цим охорона навколишнього середовища стала для людства однією з найважливіших, злободенних проблем.
     Прозоре чисте повітря, блакитні ріки, озера, джерела, величні ліси, квітучі гаї, захищені від водної та вітрової ерозії поля — все це величезне багатство може зникнути, якщо людство не схаменеться. Багатогранно використовуючи природні ресурси для потреб суспільства, нам треба діяти так, щоб не завдати шкоди, а навпаки, всебічно поліпшувати та примножувати можливості природи. Ми повинні жити не лише сьогоднішніми потребами, а й дбати про стан природи завтрашнього та майбутніх днів. Саме тому, ми у гімназії часто обговорюємо питання екології. На сьогоднішній день – це важливе питання. Адже нам не байдуже, де ми будемо жити, що їстимемо, чим дихатимемо. І тому, на уроці природознавства, ми вирішили реалізувати проект «Екологічне подвір’я». Вдома, зі своїми батьками, ми продумали та реалізувати проект помешкання нашої родини, яке виступатиме чистим, безпечним для навколишнього середовища. Характерним для усіх була наявність озеленення: квіти, дерева. У кожного з нас вийшов чудовий експонат, який ми представили на загальний огляд усієї гімназії. Учні, учителі з величезним захоплення оглядали їх, а ми, в свою чергу, розповідали, коментували наші проекти. Вважаємо, що такі ініціативи є дуже корисні для нас усіх, адже ми повинні дедалі частіше задумуватись над безпечним майбутнім нашого міста, краю, держави, світу.  

Кожен із нас повинен чітко усвідомити, що ми не можемо просто заплющити очі на проблеми екології, які загрожують нашому життю та життю майбутніх поколінь. Свій посильний внесок може зробити кожен: хоча б не засмічувати землю, по якій ходимо, посадити принаймні одне деревце, збудувати шпаківню навесні. Звичайно, це небагато, але, можливо, якщо кожна людина почне шанобливо ставитися до навколишнього середовища, це добре відіб'ється на ньому.  

Давайте зробимо все, щоб наші діти та онуки дихали пахощами квітів, чули спів птахів у лісах, ходили по м'якій травичці, милувалися сходом сонця. Давайте залишимо їм у спадок чисту та прекрасну Землю!