Неоціненний скарб кожного народу – національна мова. Це його головна прикраса. Вона увібрала в себе дух, свідомість народу. Наша мова співуча, багата за словниковим складом і милозвучна. Українські пісні вважають одними з найкращих у світі. І це, звичайно, через поетичність нашої мови.
З 8 по 14 листопада, в нашій гімназії відбувся тиждень української мови та літератури. Ми вирішили взяти в ньому участь. Концерт ми присвятили творчості Івана Нечуя-Левицького.
І.С. Нечуй-Левицький створив величезну кількість високохудожніх зразків прози, у яких яскраво змальований образ України і її народу. Його творам притаманна правдивість і широта зображення народного життя, побуту, і національного характеру українців. Дуже вдалим та майстерним виявився автор у змалюванні портретів своїх героїв. Кількома влучними рисами він накреслює характери образів.
Яскравим доказом цього факту є повість «Кайдашева сім’я». Саме із неї ми вирішили відтворити декілька сценок.
У цьому творі Іван Левицький утілив свої багаторічні спостереження за народом, його культурою, національним характером, свої знання життя і побуту українських селян, їх звичаїв, традицій, розуміння їхніх проблем і радощів. Письменник створив яскраві колоритні образи: Омелько Кайдаш(Роман Дрозд) з його забобонами й частими прикладаннями до чарки, його дружина - Маруся Кайдашиха(Федорчук Марія) сварлива, лицемірна, улеслива й жорстока, їхні сини – незграбний, суворий Карпо(Шуль Назар) і жвавий, палкий Лаврін(Грушко Роман), їхні невістки – горда, «трохи бриклива», «з перцем», Мотря(Олеся Олексюк) і «тиха, як тихе літо» мрійлива Мелашка(Грицева Олеся), гарна, «як квіточка, червона, як калина в лузі». Учні відтворили ворожнечу за грушу, яка собі й Кайдашам на горе виросла на межі між ділянками. У цій «межево-грошовій» війні беруть участь усі покоління Кайдашів – і батьки, і чоловіки, і навіть діти(Золотий Максим і Матвійчук Максим).
Не можна залишити без уваги і постаті баби Палажки та баби Параски, які, як і чимало інших односельців, беруть активну участь у сварках Кайдашів, що до речі, є однією з характерних рис українців, при цьому не забуваючи про власну давню ворожнечу. Сварливих бабів зіграли Марик Оксана і Косован Леся. Танець Гопак виконали Олесюк Олеся, Грицева Олеся, Ганчук Юрій і Чекалюк Ігор.
Окрім відносин у сім’ях І. Нечуй-Левицький, повертаючись до принципів відтворення психології в повісті І. Нечуя-Левицького, зазначимо, що письменник правдиво відтво­рює зв'язок людини з її суспільним та матеріальним оточенням.
Драматичну картину відтворили Андрійовська Ірина і Якимчук Максим, граючи прощання Немидори та Миколи Джері. Картину вдало доповнив танець Федорчук Марії та Андрійовської Ірини.
Усі залишились задоволеними від концерту.

Грицева Олеся