Літературно-музична композиція за творами Івана Яковича Франка «Тричі мені являлася любов...»

Тричі мені являлася любов...

Цим рядком починається один з шедеврів ліричної драми Івана Франка «Зів’яле 

листя». Він сповнений таїни, яку намагалися розгадати чимало літературознавців: 

Р. Горак, І. Денисюк, М. Мороз та багато інших. Всім цікаво, хто вони, оті три 

Франкові кохання, ті три музи, три жінки його творчої долі. Тож… «Одна несміла, 

мов лілея біла…», «Явилась друга – гордая княгиня…», «Явилась третя… – і очам 

приємно…». Та чи три це жінки або, може, одна, кохання до якої поет проніс 

крізь усе життя?

Тричі мені являлася любов... 

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання й мрій уткана, із обснов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Купав її в рожевих блисках май,

На пурпуровій хмарі вранці сіла

І бачила довкола рай і рай!

Вона була невинна, як дитина,

Пахуча, як розквітлий свіжо гай.