Перегляд кінофільму про Ореста Квача

 

День рідної мови

 

Пам'яті Героїв Небесної Сотні

 

День Державного Прапора

Небеса блакитні сяють з глибини,

А пшеничні й житні мерехтять лани.

Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива

Це знамено рідне - злото й синєва.

Прапор наш, як літо, в сонці майорить,

По долині - жито, по горі - блакить.

У Заліщицькій гімназії цвітуть вишиванки!

Усе навколо завмирає, 

Коли вдягаю вишиванку. 

Лиш серце радісно палає, 

Мов промінь сонця на світанку. 

Коли вдягаю вишиванку,

 Немов в любові признаюся 

Своїй країні ніжно й палко, 

Вдягну і Господу молюся. 

 За мир та спокій в Україні!

 Щоб вишивані візерунки 

У долю кожної родини 

Внесли приємні подарунки!

Щороку День вишиванки в Україні відзначають у третій четвер травня. Традицію започаткували у 2006 році кілька студентів Чернівецького університету. Сьогодні ж традиція вдягати вишиванки набула популярності у всьому світі.

Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Перший урок

День державного прапора

23 August is celebrated as the Day of the National Flag in Ukraine

Моя Україна

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори (Ліна Костенко)

Голодомор

Стаття з "Колосу"

24 листопада в нашій державі відзначався День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Народ України схиляє голову перед трагічною сторінкою свого життя. Прах семи з половиною мільйонів стукає в наші серця. Їх ніхто не судив, от­же, ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами, їхніх співвітчизників і довговічних боржників.

Напередодні цієї дати учні 5-А гімназійного класу спільно з класним керівником Грушко Наталією Анатоліївною та Топольницькою Олександрою Іванівною  - завідувачем бібліотекою, заступником директора ЦБС по роботі з дітьми провели урок-реквієм по вшановуванню пам’яті жертв голодомору для гімназистів 3-7 класів.

Захід присвячувався пам'яті тієї частини українського народу, яка загинула мученицькою смертю від голодомору, заподіяного 1932-1933 роками.

Кожна людина, як і все свідоме людство, живе в трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Вчора – це наша історія, а кожен урок історії – це урок знань про минуле, сучасне нашого народу, можливість зазирнути краєчком ока у майбутнє. Минуле було різним: радісним і сумним, а було ще й трагічним. На цьому уроці ми торкнулися саме трагічних сторінок життя нашої України. Многостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати її чорних сторінок. На цей урок ми прийшли зі свічками, як до храму. Наша гімназія стала в цей дань храмом духовності, храмом Скорботи і Пам'яті. Пам'яті мільйонів українських селян, які загинули мучениць­кою смертю від голоду, заподіяного сталінським тоталітаризмом у 1932-1933 роках. Пам'яті українських сіл і хуторів, які щезли з лику землі після найбільшої трагедії XX століття.

Пекельні цифри і слова у серце б’ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива, роки ті чорні, голод … голод…

У літі сталінській страшній тінь смерті шастала по стінах.

…мільйонів. Боже мій! Недолічилась Україна.

В історії ж пером швидким писались гімни і хорали,

А ці пекучі сторінки з історії повикидали.

В руках, що виростили хліб, не залишили і зернини.

Ні, рід наш в горі не осліп, ти все згадаєш Україно!

Згадай усе ти, щоб воздать близьким і дальнім людоморам.

Хоч радість легше пам’ятать, та треба пам’ятать і горе.

24 листопада Наталія Анатоліївна, перебуваючи у Києві, запалила свічку пам’яті по жертвам голодомору біля Меморіалу.

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

Презентація

День гідності

День Гідності та Свободи - свято в Україні, что відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). 13 листопада 2014 року Президент Петро Порошенко України подписал указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День гідності та свободи.

Презентація

ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

День Гідності і свободи окроплений кров’ю, 

Не окроплений – залитий кровію героїв.

Їх палили, гнали, били, рвали і стріляли, 

Кров лилася на Майдані, смерть страшна гуляла.

Бо Гідності революцію герої творили, 

Волю свою й незалежність вони боронили.

Бій жорстокий, бій за Неньку мужнього народу, 

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу».

Сльози болю, сльози смутку, свічі і лампади, 

Квітів море на бруківці й криваві троянди.

Із лампадок вже горить Тризуб України, 

Це як символ, це як факел, в боротьбі – єдині.

Любов – туга, журба – пам’ять, світла пам’ять вічна, 

У серцях і душах наших житиме довічно.

І Герої України – це Небесна Сотня, 

Не загинули - злетіли в голубінь небесну!

Іван Франко

Розповідь Вакарчука про Івана Франка

Вітаю з початком нового 2016-2017 навчального року

Матеріали до першого уроку

Щоб у серці жила Батьківщина: до 25-річчя незалежності України

Презентація

 Дорогі дівчата і хлопці, ви – майбутнє України. Ви частинка народу. Вам творити нову історію держави: незалежної, вільної, демократичної. Ще в І столітті н.е. Цицерон сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя». То ж будьте гідними своїх предків, любіть Україну, бережіть її волю і незалежність, поважайте свій народ, свою мову. Хочу, щоб усі ми вірили в щасливе майбутнє нашої держави!

Любіть Україну, як сонце, любіть,     

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

 Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну…

Для нас вона в світі єдина, одна

В просторів солодкому чарі…

Вона у зірках і в вербах вона,

І в кожного серця ударі…

Вітаю з Днем Незалежності України!

Що то, діти за країна – Неба синього блакить,

На ланах у серпні жито Стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні Клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії, Негаразди всіх стихій?

Люди мудрі, працьовиті У країні тій живуть.

На чуже не зазіхають І свого не віддадуть.

У якій іще країні Так земля родить охоче?

Наче пісня солов’їна – Мова ніжна і співоча?

Гори є і полонини, Є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна Невимовної краси!

Гордо, голосно, дитино, Ти назви ім’я країни,

У якій, хвалити Бога, Народився і живеш.

Їй дочкою є чи сином І, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу, Розбудовувать державу.

Отже, зветься ця країна, Незалежна і єдина –

Наша ненька – Україна!

Вчимо історію свого краю

2015 рік в Тернопільській області оголошено Роком повстанської звитяги. Відповідне рішення ухвалили депутати Тернопільської обласної ради 20 листопада 2014 року.

Тому ми повинні знати, пам’ятати  наших місцевих героїв. Адже на теренах нашого району активно діяли воїни УПА. Тяжка і нелегка була їх доля – молоді життя обірвані, родини репресовані. Та дух, воля, прагнення до незалежності і свободи від цього стає ще сильнішим. Для нас, семикласників, учнів незалежної, гордої, нескореної та вільної України тяжко було повірити в ці страшні безчинства, які чинила радянська влада, тільки за те, що люди воліли розмовляти рідною мовою, прагнули бути незалежними і вільними на своїй землі.

Тому ми були щасливі, коли наш класний керівник Грушко Н.А. запросила до нас на зустріч заступник директора Заліщицької районної бібліотеки по роботі з дітьми – Топольницьку Олександру Іванівну. Леся Іванівна перенесла нас у далекі 40-50 роки ХІХ століття. Ми з трепетом слухали її розповіді про наших співвітчизників, захоплювалися мужність і героїзмом молодих юнаків і дівчат, співпереживали за них. Матеріали, з якими нас знайомила працівник бібліотеки, зібрані, систематизовані дослідником, пошуковцем із села Слобідки Заліщицького району Могилюком Антоном Івановичем.

Також ми читали вірші наших місцевих поетів, зокрема, Василя Григоровича Дрозда, у яких вони возвеличують  цих світлоносних людей.

Тепер ми розуміємо, що тільки в боротьбі кується воля, свобода, національна гідність. Вояки УПА стали гідним прикладом для наслідування наших теперішніх героїв-майданівців, воїнів АТО.

Ми завжди повинні пам’ятати тих людей, які віддали свої життя, здоров’я за нас і наші родини. Слава воїнам УПА, слава воїнам АТО, слава героям!

Тракало Анастасія, 
учениця 3(7)-А класу Заліщицької державної гімназії

Посвята у козаки

18 березня 2015 року відбулася урочиста посвята у козаки Грушко Романа та Чекалюка Ігора, які навчаються на військовій кафедрі ЧНУ. У Буковинській Січі імені Гетьмана Івана Мазепи побільшало козаків.

Автобус для захисників

Інформація із телебачення
Сьогодні ситуація в країні неспокійна, бо йде війна, проливається кров наших воїнів-захисників, тому ми всі як один вирішили написати листи із словами вдячності та побажання й розмалювати мікроавтобус, який придбала група Заліщицьких підприємців для наших земляків, для українських військових, які на даний час перебувають у зоні проведення АТО. У своїх власноруч виготовлених та розмальованих листівочках та побажаннях на стінках мікроавтобуса в тонах українського синьо-жовтого стяга, ми висловили слова вдячності воїнам-захисникам, підтримуючи бойовий дух солдатів і офіцерів, які постійно знаходяться під безперервним обстрілом ворогів-бойовиків, побажали нашим воїнам якнайшвидше здолати ворога та з перемогою повернутися живими та неушкодженими до рідних домівок, де на них чекають родини. На наших військових покладена священна місія - боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу. Історія Української держави, і її Збройних Сил свідчить про те, що вони з честю виконують її. Наші дорогі захисники надалі своєю важливою справою нагадуйте всьому світові про те, що Україна у надійних руках.

А ми відповідаємо Вам на це любов’ю та пошаною.

Кукурудзяк Оксана,

учениця 3-А класу

Заліщицької державної гімназії

День миру в Україні

День миру в Україні — свято України. Відзначається щорічно 21 вересня. Припадає також на Міжнародний день миру.

Міжнародний день миру встановлений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН від 30 листопада 1982 року і відзначається в 3-й вівторок вересня. Генеральна Асамблея в резолюції від 7 вересня 2001 року ухвалила, що починаючи з 2002 року Міжнародний День Миру буде щорічно відзначатися 21 вересня.

Асамблея заявила, що День Миру буде відзначатися як день глобального припинення вогню і відмовлення від насильства, запропонувавши всім державам і народам дотримувати припинення воєнних дій протягом цього дня.

Генеральна Асамблея закликала всіх держав-членів Організації Об'єднаних Націй, регіональні і неурядові організації й окремих людей відповідним чином відзначати День, у тому числі шляхом освіти й інформування громадськості, і співпрацювати з Організацією Об'єднаних Націй.

Цього річ для нас це свято особливе, адже, ми, наші рідні, друзі відчули тягар війни. Тому ми закликаємо усіх – «Ми за мир! Ні – війні!»

Лист солдату

З середини квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей України розпочалося захоплення адмінбудівель та відділків міліції озброєними групами проросійських активістів. Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил. А в серпні цього року Росія офіційно вторглася на територію України.

Проте масштабний воєнний конфлікт триває вже майже 5 місяців. За цей час в зоні АТО загинули тисячі солдатів, а ще більше поранених. Та незважаючи на ці страшні цифри, у лави української армії щодня записується все більше і більше добровольців, а люди, які не можуть воювати намагаються всяко підтримати захисників своєї Батьківщини, як матеріально, так і морально.

       Не залишилися осторонь і учні Заліщицької державної гімназії. Вони активно долучилися до всеукраїнської акції «Лист солдату», в рамках якої самооборонці збирали листи із словами підтримки, подяки та малюнки від дорослих і дітей, аби потім надіслати їх бійцям, які перебувають у зоні АТО. З метою підняття бойового й патріотичного духута моральної підтримки наших українських військових учні гімназії писали вірші, малювали малюнки, клеїли аплікації та листівки, які оформляли переважно в жовто-блакитних кольорах та в яких висловлювали свої сподівання на мир, взаєморозуміння, а також на те, що кожен солдат, який захищає кордони України живим повернеться додому. Всі ці діти щиро надіються і вірять, що саме їхні листи підбадьорять воїнів на Сході України та забезпечать їм приємні та зворушливі моменти у  їхніх суворих і важких буднях.