7 червня 2021 р.

Екскурсія - 03.06.2021

 









Ось і закінчився ще один навчальний рік. Ми стали доросліші, вже семикласники. Цей рік для нас був водночас і складний, і сповнений різноманітних відкриттів, нових вражень. Навчалися дистанційно, використовуючи різноманітні  платформи, аби вберегтися від хвороби. А ті тижні, коли ми були у гімназії, сповнювали наше життя спілкуванням з друзями, педагогами. Нам цього дуже бракувало! А ще ми сподівалися, що зможемо здійснити наприкінці навчального року екскурсію, яку нам пообіцяла класний керівник Грушко Наталія Анатоліївна.  І ось ми отримали залікові книжки, відбувся заключний урок, на якому ми підвели підсумки цього навчального року. Пригадали скільки цікавих виховних та позакласних заходів відбулося у нашому класі – віртуальні мандрівки, тренінги, зустрічі із гімназійним психологом, знайомство із цікавими навчальними ресурсами, класні години, присвячені визначним особистостям нашого міста, держави, виступи. Детальніше про наші здобутки можна подивитися, відвідавши сторінку нашого 2-А класу:

http://zaltr-natalia.blogspot.com/search/label/2A%282020-2021%29

І ось, Наталія Анатоліївна розпочала розмову про подорожі. Адже, вони – найзахоплююча річ у світі. Перш за все, вони дозволяють нам пізнавати світ, а також побачити різні куточки своєї країни, дослідити її культуру і традиції. Більше того, ми збагачуємо знання про життя в цілому, а також про нас самих зокрема. Подорожі також дають нам можливість познайомитися з новими цікавими людьми, розвивати наші здібності. Ми почала складати маршрут нашої поїздки. Звернулися до Віктора Кучера – «Кучеряві тури», який нам запропонував різноманітні варіанти. Найбільше до душі усім припав «Карпатський».

Настав день поїздки. Вранці ми вирушили у дорогу разом із нашими керівниками Грушко Н.А. та Колодницькою О.Ю. Співали пісні, жартували, згадували цікаві епізоди, які у нас відбувалися цього року. Перша зупинка, як годиться, була на лоні природи. Ми смакували наїдками, які були приготовлені для нас у дорогу батьками, щира їм дяка за те, що піклуються і оберігають нас. Кожен намагався пригостити друзів. Було смачно і весело. І знову дорога.

З давніх-давен, гори – це місце, де душа розслабляється, дихання стає чистішим і частішим, всі погані думки залишають розум. Краса величних Карпат, ще не залишила байдужим жодного відвідувача. І взимку, і влітку, тут величезна кількість туристів, які спостерігаючи за великими схилами і гострими шапками гір, назавжди занурюються вглиб себе, своїх роздумів. Влітку в Карпатах чарівно, красиво. Дивлячись на ліси, пагорби, схили гір, відразу розумієш, чому так багато українських письменників писало про Карпати і про народи, які заселяли цю територію. Нехай Карпати і не відрізняються родючістю, проте відрізняються душевністю, яку у цих гір ніхто ніколи не зможе відібрати! 

І знову зупинка – «Динопарк». У селі Поляниця Яремчанської міської ради, поблизу гірськолижного курорту «Буковель», відкрили перший в Україні стаціонарний парк динозаврів просто неба.

Парк динозаврів Буковель не лише має зручну локацію, а ще знаходиться в дуже мальовничому місці. Уявіть, навколо смерековий ліс, височіють гори і тут ми бачимо велетенського динозавра, що визирає на нас із-за паркану! Дивиться своїми величезними очима, слідкує поглядом та навіть кліпає повіками! Таке видовище не залишило байдужими не те, що нас, дітей, навіть дорослі в захваті від масштабів парку та якісних деталей, продуманих до дрібниць.

Весь парк гарно облаштований для відвідувачів. Є доріжки, вимощені деревом, по яких зручно ходити, тварини, огороджені парканчиком. Біля кожного динозавра встановлена табличка з назвою, періодом, в якому вона проживала, стилем життя, а також детальним описом зовнішності та особливостей.

На виставці представлені 24 динозаври різних періодів та 10 сучасних хижих тварин, які розміщені просто неба. Тут ми зустріли: Тиранозавра рекса, Трицератопса, Аргентинозавра, Стегозавра, Едмонтозавра та інших динозаврів Юрського та Крейдовго періоду. Із сучасників тут представлені: крокодил, бурий ведмідь, слон та інші.

Далі мандрівка продовжилася. Наступна зупинка – садиба «У Васюти». Нас тут чекав смачний обід, гойдалки, розваги на свіжому повітрі.

Наступна локація – музей «У трембітаря». Музейна експозиція була відкрита Миколою Ілюком (музикант, керівник ансамблю «Гуцули», власник музею). У музеї гуцульського побуту та мистецтва «У трембітаря» експозиція знайомить з походженням гуцулів, життям гуцула та його ремеслами, побутом гуцулки. Можна оглянути традиційний гуцульський одяг, музичні інструменти Гуцульщини, більше дізнатись про обряди, традиції. Для нас провели майстер-клас гри на трембіті, дримбі, цимбалах у формі казки. Під час неї ми спробувати зіграти на різних музичних інструментах. Також почули народні пісні та гуцульські співанки. Ми почули багато нового і цікавого про життя гуцулів, їхні важкі будні й яскраві свята, гострий гумор і самобутнє мистецтво.

Подорож продовжилась. Наступна зупинка – броварня. Гід провів оглядову екскурсію, розповів про технологію варіння напоїв, їх особливості. Ми дізналися основні якості інгредієнтів, секрети поєднання смаків різних сортів.  Основний напрямок, котрий взяв колектив пивоварні, - натуральність та автентичність. Вариться пиво в натуральний спосіб. Технологія варіння пива передбачає використання сировини виключно натурального походження. Для виготовлення пива на виробництві використовується сорти солоду пивоварного, хміль, дріжджі та Карпатську джерельну воду. А потім ми мали можливість скуштувати смачний карпатський … квас.

Гастрономічні тури та екскурсії по Україні набирають популярності серед туристів, тому багато виробників якісних продуктів харчування розширюють власну діяльність та запрошують туристів до себе, там розповідають їм про специфічність виробництва натуральних продуктів харчування, знайомлять їх з своїм господарством, інформують їх про властивості та характеристики. Тому і ми не оминули цього. Нас чекала сироварня. Привітна господиня у автентичному гуцульському стрию зустріла нас.

На подвір'ї з тильної сторони будинку розташований різний інвентар –від казанка над відкритим вогнем до різноманітних діжок, що необхідні для готування та зберігання сиру. У самій хаті є коридор і дві кімнати з автентичними одягом та речами побутового вжитку, де зібрані вишиті сорочки та рушники, посуд (тарілки, глеки), килими тощо. Ця сироварня – одна з багатьох місцин українських Карпат, де можна скуштувати справжні гуцульські сири. Бринза, вурда та багато інших сирних продуктів, виготовлених за стародавніми рецептами, розкрили перед нами свої найвишуканіші смаки.

І так непомітно добіг день до кінця. Далі дорога додому з піснями, обговореннями, новими враженнями.

Щира подяка батькам, завдяки, яким ми мали можливість подорожувати. Учителям, які нас супроводжували, піклуватися за нас. Кучеру В.І., за цікаво та пізнавально проведений день.






 



Немає коментарів:

Дописати коментар